Спецпроект

У Кам'янці-Подільському відкрили туристичний сезон (ФОТО, ВІДЕО)

В ці вихідні, 15-17 квітня у Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) офіційно відкрився туристичний сезон. Cтріляли з мушкетів, готували паелью, обговорювали "Євро-2012" і запустили нову реконструкцію - цього разу середньовічну.

Про це повідомляє сайт Кам'янець-Подільської міськради.

У місті розпочався новий фестиваль історичної реконструкції "Руська брама".

Організатори обіцяють, що він триватиме протягом усього туристичного сезону і має на меті "презентувати відродження архітектурних пам'яток та надання їм нового туристичного життя".

Відкриття "Руської брами". Всі фото і відео: Ірина Пустиннікова

У програмі відкриття відбулися:

- брифінг "Долучення малих туристичних міст до проведення Євро-2012"

"Руська брама" - фестиваль з акцентом на Середньовіччя, на відміну від, скажімо, "Терра героїки"

- презентація туристичного сайту "visitkamianets.com"

Руська брама - комплекс гідротехнічних і фортифікаційних споруд, які захищали вхід у місто від каньйону з південного боку півострова, утвореного вигином річки Смотрич

- фестиваль гурманів "Подільський п'єц"

 Подільський карнавал у Вербну неділю :)

- парад-конкурс весільних музик


- ярмарок сувенірної та поліграфічної продукції

Оркестр на Польському ринку біля міської ратуші

- майстер-класи ремісників

Ковалі

- автентична іспанська кухня в Кам'янці (майстер-клас іспанської кухні та конкурс місцевих кухарів на приготування паельї)

Приготування автентичної паельї

- відкриття виставки "Історія фортифікації" у Казематній башті на площі Вірменський ринок тощо.

Кам'янецькі реконструктори XVII-го сторіччя...

Кам'янець на Поділлі - давнє місто з унікальним комплексом середньовічних і ранньомодерних оборонних споруд на півострові, утвореним каньйоном річки Смотрич. 

...проводять весняні навчання з мушкетами

В часи княжої Русі і Литовсько-Руської держави - центр Подільського князівства. В часи Речі Посполитої - столиця Подільського воєводства. В часи Російської імперії - столиця Подільської губернії.  В 1919-1920 рр - столиця Української Народної республіки.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.