Спецпроект

Львівські депутати вшанували в Майданеку пам'ять убитого нацистами священника

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич і деякі депутати облради взяли участь у заходах із вшанування пам'яті блаженного священномученика Омеляна Ковча, що відбулися на території концтабору Майданек (Республіка Польща).

Про це ЗІКу повідомила прес-служба Львівської облради.

У своєму виступі голова Львівської облради висловив побажання, щоби трагічні дні панування нелюдської влади ніколи більше не повторилися на цій землі.

"Пишаємося, що маємо такого українця, який яскраво продемонстрував приклад служіння не тільки своєму народові, але й іншим, - сказав Панькевич. - Наш обов'язок відновити пам'ять про таких людей, які у дуже складний та жорстокий час робили правильний вибір. Молімося, щоб священномученик допоміг нам дізнатись про нашу справжню історію, щоб ми знали усіх людей, які віддали своє життя задля добра інших. Молімося до Омеляна Ковча, аби дав усім українцям єдність, а також - єдність з усіма іншими народами".

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Делегація Львівської облради поклала квіти до символічного пам'ятника Блаженному Омеляну Ковчу, на якому є надпис - слова священномученика: "Тут я бачу Бога. Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей".

Нагадаємо, у 1944 році греко-католицький священик Омелян Ковч, який до останнього дня виконував у концтаборі свої священичі обов'язки, прийняв в крематорії Майданеку мученицьку смерть.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.