Спецпроект

Львівські депутати вшанували в Майданеку пам'ять убитого нацистами священника

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич і деякі депутати облради взяли участь у заходах із вшанування пам'яті блаженного священномученика Омеляна Ковча, що відбулися на території концтабору Майданек (Республіка Польща).

Про це ЗІКу повідомила прес-служба Львівської облради.

У своєму виступі голова Львівської облради висловив побажання, щоби трагічні дні панування нелюдської влади ніколи більше не повторилися на цій землі.

"Пишаємося, що маємо такого українця, який яскраво продемонстрував приклад служіння не тільки своєму народові, але й іншим, - сказав Панькевич. - Наш обов'язок відновити пам'ять про таких людей, які у дуже складний та жорстокий час робили правильний вибір. Молімося, щоб священномученик допоміг нам дізнатись про нашу справжню історію, щоб ми знали усіх людей, які віддали своє життя задля добра інших. Молімося до Омеляна Ковча, аби дав усім українцям єдність, а також - єдність з усіма іншими народами".

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Делегація Львівської облради поклала квіти до символічного пам'ятника Блаженному Омеляну Ковчу, на якому є надпис - слова священномученика: "Тут я бачу Бога. Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей".

Нагадаємо, у 1944 році греко-католицький священик Омелян Ковч, який до останнього дня виконував у концтаборі свої священичі обов'язки, прийняв в крематорії Майданеку мученицьку смерть.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.