Спецпроект

РАДА ЗОБОВ'ЯЗАЛА ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНІ ПРАПОРИ НА 9 ТРАВНЯ

Верховна Рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

За відповідний законопроект проголосували 260 осіб, повідомляє УП.

Червоний прапор трактується в законі, як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною у роки Великої вітчизняної війни".

Згiдно iз законом, зовнiшнiй вигляд копiй прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора 150-го ордена Кутузова другого ступеня Iдрицької стрiлецької дивiзiї.

Ось як має виглядати прапор, який вішатимуть 9 травня

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Депутати від БЮТ та НУНС після оголошення розгляду цього питання вимагали перерву. Однак головуючий на засіданні перший віце-спікер комуніст Адам Мартинюк відмовив це робити, зазначивши, що у залі немає керівництва фракцій.

Перед голосуванням у залі стався конфлікт між представниками опозиції і більшості. Опозиція закликала не голосувати за законопроект, оточивши трибуну.

Депутати від НУНС Ярослав Кендзьор, Ксенiя Ляпiна, Роман Ткач розгорнули нацiональний прапор.

У свою чергу автор постанови про прапор Перемоги, комуніст Євген Царьков розгорнув копiю прапора, який використовували вiйська Радянської армiї пiд час Великої Вiтчизняної вiйни.

Також депутат від НУНС Андрій Парубій заявив, цим законом будуть "зневажені наші батьки, які були убиті більшовиками, які йшли під червоним прапором".

"Цей прапор не може висіти на наших будівлях. Ви хочете посіяти розкол в суспільстві. Це завдання Кремля, це завдання комуністів, це завдання Партії регіонів, щоб 9 травня посварити ветеранів і українських патріотів", - заявив він.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.