Спецпроект

Ось який прапор Рада пропонує вивішувати на День Перемоги (ФОТО)

Дев'ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з'явитися червоні прапори СРСР.

Це випливає із законопроекту "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком, повідомляє "Україна Молода".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Нагадаємо, що таке рішення вже прийняли Житомирська обласна і Одеська й Севастопольська міські ради.

Минулого року комуністи теж реєстрували відповідний проект у Верховній Раді - напередодні 65-річчя Перемоги. Автори скопіювали текст з аналогічного закону, який діє у Росії. Для ухвалення рішення не вистачило трохи більше десятка голосів ("за" голосували ПР, КПУ і Блок Литвина).

Варто наголосити, що йдеться не про "канонічний" прапор СРСР, а про штурмовий прапор 150-ї стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими, одним із яких був офіцер-українець.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот.

Ключовий ньюанс - 9 травня вивішуватимуть не прапор СРСР, а саме отакий

На іншій частині полотнища додано напис: "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 C.К. 3 У. А. 1 Б. Ф." (150-та стрілецька ордена Кутузова ІІ ступеня Ідрицька дивізія 79-го стрілецького корпусу 3-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту).

"Прапор Перемоги - це історія. Ми мусимо вшанувати звитягу наших батьків і дідів, бо ми поважаємо Перемогу, - прокоментував законопроект нардеп від ПР Владислав Лук'янов. - Вона налаштовує нас на перемогу в соціальних та економічних питаннях".

Нардеп від "Нашої України", колишній дисидент Микола Кульчинський теж підтримав проект на засіданні профільного комітету.

"Йдеться не про червоні прапори, а бойовий військовий прапор. Тому я не бачу жодних проблем із тим, аби його вивішували, - сказав Кульчинський. - Якщо поїхати в українське село у центр чи на схід, то побачите: на День Перемоги люди ідуть на цвинтар і поминають загиблих на війні. Ми не можемо відкинути Перемогу. Але на засіданні комітету я наполіг, щоб поруч із цим прапором обов'язково вивішували синьо-жовтий".

"1939-1945: Неписана Історія". Надсилайте спогади

Якщо проект ухвалять, копії саме цього прапора мали б замайоріти в Україні на 9 травня. Як ви думаєте, чи не буде у чиновників спокуси замість возитися з цими написами просто вивісити прапор СРСР?

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.