Спецпроект

На Рівненщині вшанували загиблих у бою під Гурбами

На місці найбільшого бою УПА з військами НКВС у Здолбунівському районі Рівненської області урочисто вшанували загиблих у ньому воїнів УПА.

Про це повідомляють "Українські Новини".

З нагоди річниці бою в урочищі Гурби, яке було тоді в епіцентрі бою, відбулися панахида та мітинг-реквієм.

На мітингу виступили як представники обласної та місцевої влади, так і представники опозиційних партій, ветерани УПА.

Зараз на місці Гурбенського бою cтворено невеличкий меморіал, споруджено каплицю, тут діє православний чоловічий монастир.

Обласна влада почала створювати на цьому місці Пантеон Героїв, в якому планується перепоховати останки всіх учасників бою, які будуть знайдені в цих місцях.

Нагадаємо, 67 років тому, у квітні 1944 року, на території сучасного Здолбунівського району Рівненської області понад 30 тисяч бійців внутрішніх військ НКВС оточили 5-тисячне угруповання "УПА-Південь", у якому значну частину особового складу становили слабо озброєні новобранці, які ще не мали бойового досвіду.

Карателів НКВС підтримували танки, артилерія, бронепоїзди й авіація.

Після кількох днів боїв (з 21 по 25 квітня) половині повстанців вдалося вирватися з оточення.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.