Спецпроект

Львівщина вимагає від Януковича ветувати закон про червоні прапори

Львівська облрада прийняла рішення про недопустимість використання радянської окупаційної символіки 9 травня.

Таке рішення було прийнято 28 квітня під час позачергової сесії Львівської обласної ради. За нього проголосувало 88 депутатів, повідомляє Zaxid.net.

Згідно із рішенням, депутати облради вимагають від президента Віктора Януковича заветувати закон про "Проведення змін до закону "Про увічнення перемоги у ВВВ 1941-45 років (щодо порядку офіційного використання, копій прапора перемоги)", прийнятий Верховною Радою 21 квітня.

Також депутати просять створити комісію для вивчення злочинів тоталітарно-комуністичного режиму в Україні.

У рішенні йдеться, що у Львівській області органи місцевого самоврядування, державної влади, підприємства та організації отримають рекомендації на 9 травня не вивішувати копії прапора перемоги та "будь-яку іншу радянсько-комуністичну та нацистську символіку, яка є наругою над пам'яттю жертв московсько-більшовицького та німецько-нацистських режимів".

Депутати рекомендують органам місцевого самоврядування висловити недовіру "нелегітимній Верховній Раді України, яка відбілює комуністичний режим і розколює український режим".

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон щодо порядку офіційного використання копій прапора перемоги.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.