Спецпроект

У Полтаві залили червоним пам'ятник загиблим в Афганістані

В ніч на 28 квітня невідомі пошкодили і розмалювали бетонний монумент "Синам Полтавщини, загиблим в Афганістані" у Парку воїнів-інтернаціоналістів у Полтаві.

Про це "Українським Новинам" повідомив депутат Полтавської обласної ради (фракція Соціалістичної партії України), заступник голови обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Юрій Цомартов.

Він спрямував відкрите звернення правоохоронним органам і керівництву Полтавської області.

З його слів, вандали відбили фрагменти зброї (гвинтівку), яку тримають бетонні воїни-афганці.

А обличчя статуй 2 солдатів було облито червоною фарбою.

У своєму зверненні Цоматов, а також члени громадських організацій спілки ветеранів Афганістану закликають керівництво області й міста і правоохоронні органи якомога швидше, до Дня перемоги 9 травня, виявити і зупинити осіб, причетних до акту вандалізму.

Днями невідомі сплюндрували встановлений "Російською громадою" монумент "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

17 квітня невідомі нанесли образливі написи на пам'ятник "Скорботній матері" у Полтаві, написавши чорною фарбою "Смерть жидам!", "Смерть москалям!".

У ніч на 18 квітня невідомі демонтували пам'ятник Леніну на площі біля райадміністрації в Шишаках Полтавської області.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.