Спецпроект

Помер архітектор, який будував Бабин Яр і метро "Дніпро" (ФОТО)

На 82-му році пішов з життя народний художник України, почесний академік Національної академії мистецтв України Анатолій Ігнащенко.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на родичів митця. За їхніми словами, Ігнащенка не стало 5 квітня.

Анатолій Ігнащенко - лауреат національної премії ім.Т.Шевченка, нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Анатолій Ігнащенко (1930-2011) зі своєю незмінною хустинкою - чорною в білий горох

Він автор понад 200 монументальних творів, серед яких:

- меморіальні комплекси "Бабин Яр" (Київ), "Савур-Могила" (Донбас), "Голодомор-33" (Лубни),

Спроектований Анатолієм Ігнащенком меморіал "Голодомор-33" у Мгарському монастирі (Лубни). Відкритий у 1993 році. Фото: tutbuv.com

 - експозиції музеїв Коцюбинського (Чернігів), Трипільської культури (Київщина), Леніна (Київ) та інших,

Меморіал біля Музею партизанської слави і визвольних змагань у Яремчі (1967). Фото: panoramio.com

- пам'ятники Лесі Українки, Івану Котляревському, Марії Заньковецькій, Володимиру Вернадському, "Чекістам" у Києві,

Скульптурна композиція "Труд" на станції метро "Дніпро" у Києві (1960). Фото: wikipedia.org

 - пам'ятники Дмитрові Бортнянському в Глухові і Олександру Довженку в Сосниці,

Пам'ятник чекістам на Либідській площі у Києві (1967)

-  пам'ятники Тарасові Шевченку (Париж, Нью-Йорк, Ашхабад, польський Білий Бор), Олександру Пушкіну (Нью-Йорк), Лесі Українці (Саскатун, Канада), Волту Вітмену (Нью-Йорк), Івану Франку (Вінніпег, Канада) та іншi.

Пам'ятник Лесі Українці на площі імені поетеси в Києві. Ліворуч видно будівлю ЦВК й Київської ОДА

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.