Спецпроект

Помер архітектор, який будував Бабин Яр і метро "Дніпро" (ФОТО)

На 82-му році пішов з життя народний художник України, почесний академік Національної академії мистецтв України Анатолій Ігнащенко.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на родичів митця. За їхніми словами, Ігнащенка не стало 5 квітня.

Анатолій Ігнащенко - лауреат національної премії ім.Т.Шевченка, нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Анатолій Ігнащенко (1930-2011) зі своєю незмінною хустинкою - чорною в білий горох

Він автор понад 200 монументальних творів, серед яких:

- меморіальні комплекси "Бабин Яр" (Київ), "Савур-Могила" (Донбас), "Голодомор-33" (Лубни),

Спроектований Анатолієм Ігнащенком меморіал "Голодомор-33" у Мгарському монастирі (Лубни). Відкритий у 1993 році. Фото: tutbuv.com

 - експозиції музеїв Коцюбинського (Чернігів), Трипільської культури (Київщина), Леніна (Київ) та інших,

Меморіал біля Музею партизанської слави і визвольних змагань у Яремчі (1967). Фото: panoramio.com

- пам'ятники Лесі Українки, Івану Котляревському, Марії Заньковецькій, Володимиру Вернадському, "Чекістам" у Києві,

Скульптурна композиція "Труд" на станції метро "Дніпро" у Києві (1960). Фото: wikipedia.org

 - пам'ятники Дмитрові Бортнянському в Глухові і Олександру Довженку в Сосниці,

Пам'ятник чекістам на Либідській площі у Києві (1967)

-  пам'ятники Тарасові Шевченку (Париж, Нью-Йорк, Ашхабад, польський Білий Бор), Олександру Пушкіну (Нью-Йорк), Лесі Українці (Саскатун, Канада), Волту Вітмену (Нью-Йорк), Івану Франку (Вінніпег, Канада) та іншi.

Пам'ятник Лесі Українці на площі імені поетеси в Києві. Ліворуч видно будівлю ЦВК й Київської ОДА

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.