Спецпроект

Анонс: реконструкція депортованого лемківського села

Сьогодні, 7 квітня, в Центрі польських та європейських студій Могилянки відбудеться презентація проекту "Голоси з минулого: реконструкція зниклого села Незнайова".

Незнайова - повністю знищене лемківське село, що належало до Горлицького повіту у Малопольському воєводстві (Польща). В рамках радянсько-польського договору про обмін населенням 1945 року усі його мешканці були змушені "добровільно" покинути свої рідні місця.

Вони виїхали до УРСР. Більшість з них спочатку потрапили до колгоспів Сталінської (сьогодні - Донецької) області, а згодом поселилися в містах Західної України (Калуш, Долина, Івано-Франківськ).

Дата проведення: 7 квітня 2011 р., 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій при НаУКМА (вул. Волоська 10)

Заплановано дискусію на тему повоєнних депортацій з території Польської народної республіки і УРСР, а відтак, й обговорення ширшого питання польсько-українських відносин у повоєнний час.

Основні питання для обговорення:

- Від "добровільності" до "примусу": повоєнні депортації 1944-1947 рр., наявні в сучасній історіографії інтерпретації обміну населення між ПРН і УРСР 1944-1946 рр., їх причини та наслідки;

- Репатріація, евакуація чи депортація? Чим відрізнялися "добровільні" переселення "українців", в т.ч. лемків, від акції "Вісла" чи виселення німецького населення з польських "новоприєднаних західних земель"?

В рамках презентації буде відкрито документально-фотографічну виставку "Незнайова" (автор: Олексій Качмар), а також представлено інсталяції Наталі Гладик.

Історіографія проблеми датування міста Одеса

Історія Південної України багата і різноманітна. Вивчаючи наукові напрацювання дослідників краю можна легко прослідкувати, що сучасні міста та села мають давню та тривалу історію становлення, розвитку та розквіту. Проте наприкінці XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Російської імперії, їхня історія почала змінюватись на догоду імперським інтересам. Так зникла або викривилась історія не одного населеного пункту. Не є виключенням і “Південна Пальміра” - Одеса.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.