Спецпроект

На Закарпатті вшанують солдат Першої світової

9-10 квітня 2011 року в Карпатах у рамках гуманітарного проекту "Memoria Patriae"("Пам'ять Вітчизни") відбудеться Міжнародний круглий стіл "Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам'ять".

Про це повідомляє прес-служба Фонду Анатолія Лісіцина (благодійна організація, яку очолює депутат Держдуми РФ, перший губернатор Ярославської області Лісіцин - ІП).

Форум спільно організовують Федерація Скаутів "Галицька Русь" (Україна), Ужанський національний природний парк (Україна) та громадська організація "Кутик Лемковини".

Захід проводиться за сприяння Великоберезнянської РДА Закарпатської області. У роботі круглого столу візьмуть участь дипломати Словаччини, Чехії, Росії, Австрії, представники громадськості Угорщини і Росії, а також згаданий Анатолій Лісіцин, чий фонд сприяє популяризації російської культури у російськомовних школах Західної України.

Скаути "Галицької Русі" вшановують загиблих у Карпатах солдат

Також форум відвідають представники місцевої влади, керівники національних природних парків Карпатського єврорегіону, науковці Ужгородського національного університету, Закарпатського краєзнавчого музею і представники громадських організацій, що працюють над проблемою збереження військових поховань часів Першої світової війни із Закарпатської, Волинської, Львівській, Рівненській та Чернівецької областей.

Проведення заходу вже привітав директор Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко, повідомляє російська прес-служба.

У рамках заходу об'єднана група волонтерів проекту "Пам'ять Вітчизни" - галицьких скаутів та Клубу військової історії "Бескиди" - проведе роботи з розчищення та благоустрою місця масового поховання жертв Першої світової війни у ​​селі Волосянка.

Аерофотозйомка боїв Першої Світової

Учасники форуму також піднімуться на гору Черемха (розташована на лінії сучасної україно-польського кордону), що стала місцем запеклих тривалих боїв взимку 1914-1915 рр., і вшанують пам'ять загиблих тут воїнів.

У грудні 2010 року керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін заявив, що Росії слід згадати про подвиги солдат імператорської армії у Першій світовій війні.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.