Спецпроект

Росія хоче нагадати світові про військові подвиги під час Першої світової

"Подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були віддані забуттю, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства".

У Росії можуть бути опубліковані нові матеріали по Першій світовій війні на основі архівних даних, повідомляє інтерфакс.

Керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін вважає, що уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень цієї війни.

"У нашій країні протягом багатьох років подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були забуті, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства", - заявив С. Наришкін в середу в Москві на міжнародній конференції "Росія і Велика війна: досвід та перспективи осмислення ролі Першої світової війни в Росії і за кордоном".

За його словами, в даний час необхідно осмислити підсумки і уроки Першої світової війни. 

С. Наришкін підкреслив, що майбутня в 2014 році пам'ятна дата - 100-річчя Першої світової війни є "гарним приводом для публікації нових історичних досліджень цієї війни, перш за все, на основі масиву документів, які містяться в наших архівах".

Зі свого боку, президент фонду "Російський світ" В'ячеслав Ніконов заявив на конференції, що цей фонд виступає з ініціативою створення товариства пам'яті Першої світової війни - міжнародної громадської структури для увічнення пам'яті та спадщини цієї війни.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.