Спецпроект

Росія хоче нагадати світові про військові подвиги під час Першої світової

"Подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були віддані забуттю, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства".

У Росії можуть бути опубліковані нові матеріали по Першій світовій війні на основі архівних даних, повідомляє інтерфакс.

Керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін вважає, що уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень цієї війни.

"У нашій країні протягом багатьох років подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були забуті, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства", - заявив С. Наришкін в середу в Москві на міжнародній конференції "Росія і Велика війна: досвід та перспективи осмислення ролі Першої світової війни в Росії і за кордоном".

За його словами, в даний час необхідно осмислити підсумки і уроки Першої світової війни. 

С. Наришкін підкреслив, що майбутня в 2014 році пам'ятна дата - 100-річчя Першої світової війни є "гарним приводом для публікації нових історичних досліджень цієї війни, перш за все, на основі масиву документів, які містяться в наших архівах".

Зі свого боку, президент фонду "Російський світ" В'ячеслав Ніконов заявив на конференції, що цей фонд виступає з ініціативою створення товариства пам'яті Першої світової війни - міжнародної громадської структури для увічнення пам'яті та спадщини цієї війни.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.