Спецпроект

Росія хоче нагадати світові про військові подвиги під час Першої світової

"Подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були віддані забуттю, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства".

У Росії можуть бути опубліковані нові матеріали по Першій світовій війні на основі архівних даних, повідомляє інтерфакс.

Керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін вважає, що уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень цієї війни.

"У нашій країні протягом багатьох років подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були забуті, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства", - заявив С. Наришкін в середу в Москві на міжнародній конференції "Росія і Велика війна: досвід та перспективи осмислення ролі Першої світової війни в Росії і за кордоном".

За його словами, в даний час необхідно осмислити підсумки і уроки Першої світової війни. 

С. Наришкін підкреслив, що майбутня в 2014 році пам'ятна дата - 100-річчя Першої світової війни є "гарним приводом для публікації нових історичних досліджень цієї війни, перш за все, на основі масиву документів, які містяться в наших архівах".

Зі свого боку, президент фонду "Російський світ" В'ячеслав Ніконов заявив на конференції, що цей фонд виступає з ініціативою створення товариства пам'яті Першої світової війни - міжнародної громадської структури для увічнення пам'яті та спадщини цієї війни.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.