Спецпроект

На Закарпатті вшанують солдат Першої світової

9-10 квітня 2011 року в Карпатах у рамках гуманітарного проекту "Memoria Patriae"("Пам'ять Вітчизни") відбудеться Міжнародний круглий стіл "Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам'ять".

Про це повідомляє прес-служба Фонду Анатолія Лісіцина (благодійна організація, яку очолює депутат Держдуми РФ, перший губернатор Ярославської області Лісіцин - ІП).

Форум спільно організовують Федерація Скаутів "Галицька Русь" (Україна), Ужанський національний природний парк (Україна) та громадська організація "Кутик Лемковини".

Захід проводиться за сприяння Великоберезнянської РДА Закарпатської області. У роботі круглого столу візьмуть участь дипломати Словаччини, Чехії, Росії, Австрії, представники громадськості Угорщини і Росії, а також згаданий Анатолій Лісіцин, чий фонд сприяє популяризації російської культури у російськомовних школах Західної України.

Скаути "Галицької Русі" вшановують загиблих у Карпатах солдат

Також форум відвідають представники місцевої влади, керівники національних природних парків Карпатського єврорегіону, науковці Ужгородського національного університету, Закарпатського краєзнавчого музею і представники громадських організацій, що працюють над проблемою збереження військових поховань часів Першої світової війни із Закарпатської, Волинської, Львівській, Рівненській та Чернівецької областей.

Проведення заходу вже привітав директор Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко, повідомляє російська прес-служба.

У рамках заходу об'єднана група волонтерів проекту "Пам'ять Вітчизни" - галицьких скаутів та Клубу військової історії "Бескиди" - проведе роботи з розчищення та благоустрою місця масового поховання жертв Першої світової війни у ​​селі Волосянка.

Аерофотозйомка боїв Першої Світової

Учасники форуму також піднімуться на гору Черемха (розташована на лінії сучасної україно-польського кордону), що стала місцем запеклих тривалих боїв взимку 1914-1915 рр., і вшанують пам'ять загиблих тут воїнів.

У грудні 2010 року керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін заявив, що Росії слід згадати про подвиги солдат імператорської армії у Першій світовій війні.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.