Спецпроект

На Закарпатті вшанують солдат Першої світової

9-10 квітня 2011 року в Карпатах у рамках гуманітарного проекту "Memoria Patriae"("Пам'ять Вітчизни") відбудеться Міжнародний круглий стіл "Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам'ять".

Про це повідомляє прес-служба Фонду Анатолія Лісіцина (благодійна організація, яку очолює депутат Держдуми РФ, перший губернатор Ярославської області Лісіцин - ІП).

Форум спільно організовують Федерація Скаутів "Галицька Русь" (Україна), Ужанський національний природний парк (Україна) та громадська організація "Кутик Лемковини".

Захід проводиться за сприяння Великоберезнянської РДА Закарпатської області. У роботі круглого столу візьмуть участь дипломати Словаччини, Чехії, Росії, Австрії, представники громадськості Угорщини і Росії, а також згаданий Анатолій Лісіцин, чий фонд сприяє популяризації російської культури у російськомовних школах Західної України.

Скаути "Галицької Русі" вшановують загиблих у Карпатах солдат

Також форум відвідають представники місцевої влади, керівники національних природних парків Карпатського єврорегіону, науковці Ужгородського національного університету, Закарпатського краєзнавчого музею і представники громадських організацій, що працюють над проблемою збереження військових поховань часів Першої світової війни із Закарпатської, Волинської, Львівській, Рівненській та Чернівецької областей.

Проведення заходу вже привітав директор Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко, повідомляє російська прес-служба.

У рамках заходу об'єднана група волонтерів проекту "Пам'ять Вітчизни" - галицьких скаутів та Клубу військової історії "Бескиди" - проведе роботи з розчищення та благоустрою місця масового поховання жертв Першої світової війни у ​​селі Волосянка.

Аерофотозйомка боїв Першої Світової

Учасники форуму також піднімуться на гору Черемха (розташована на лінії сучасної україно-польського кордону), що стала місцем запеклих тривалих боїв взимку 1914-1915 рр., і вшанують пам'ять загиблих тут воїнів.

У грудні 2010 року керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін заявив, що Росії слід згадати про подвиги солдат імператорської армії у Першій світовій війні.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.