Спецпроект

Кучму теж запросили на ювілей польоту Гагаріна

Колишнього Президента України Леоніда Кучму запросили до Москви на урочистості, присвячені Дню космонавтики та 50-річчю першого польоту людини у космос.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на інтернет-портал фонду Леоніда Кучми "Україна".

Кучму, який у період 1986-1992 років був генеральним директором "Південмашу" - одного із найбільших у світі заводів з виробництва ракетно-космічної техніки - запросив заступник голови оргкомітету з проведення святкування 50-річчя польоту Юрія Гагаріна у космос Анатолій Пермінов.

Святкові заходи відбудуться 12 квітня у Великому кремлівському палаці. Нагадаємо, що цього тижня Леоніду Кучмі довелося клопотатися у Генпрокураторі про дозвіл виїхати на один день із Києва до Дніпропетровська.

У квітні 2011 року у Москві проходить низка подій, присвячених святкуванню 50-річчя польоту Ю.Гагаріна у космос. У них беруть участь космонавти, ветерани космічної галузі, глави провідних світових космічних агенцій, посли і відомі закордонні діячі.

Тим часом у Києві теж святкуватимуть 50-річчя першого польоту людини в космос, а разом із ним - 90-річчя українського радянського космонавта Георгія Берегового, який клопотався про зняття судимостей з нинішнього президента України Віктора Януковича.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.