Спецпроект

Королева Британії вшанувала ірландських борців за незалежність

Королева Єлизавета ІІ поклала вінок у меморіального парку Дубліна, вшановуючи ірландців, які поклали життя за незалежність своєї країни.

Про це повідомляє Українська служба ВВС.

Приїзд Єлизавети - перший візит британського монарха в Ірландію відтоді, як країна здобула незалежність. Король Георг V був останнім монархом, який відвідав країну у 1911 році, коли Ірландія була ще частиною Об'єднаного Королівства.

Чотириденний візит Єлизавети ІІ називають новим етапом взаємин обох країн.

Окрім наукового центру Дубліна Trinity College, королева має намір відвідати стадіон Croke Park - це те місце, де у 1920 році під час Ірландської війни за незалежність, британські війська стріляли у натовп під час футбольного матчу, вбивши 14 глядачів і гравців.

Колишній прем'єр-міністр Британії Сер Джон Мейджор, який допомагав у забезпеченні миру у Північній Ірландії на початку 1990 років, сказав, що візит королеви - це як "завірення печаткою" у взаєминах між Об'єднаним Королівством та Ірландією.

Колишній прем'єр-міністр Ірландії Берті Ахерн назвав чотириденний візит дуже визначальним, і вказує на "зрілість" у взаєминах між країнами, королевою і Британським урядом.

"За вийнятком незначної меншості, люди радо вітають це", - сказав пан Ахерн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.