Спецпроект

На Закарпатті пропонують також вивішувати прапори США, Британії та УПА

Закарпатська облорганізація УНП пропонує під час святкування Дня Перемоги вивісити прапори країн-учасниць антигітлерівської коаліції і УПА на противагу "червоному" прапору.

Відповідну заяву розповсюдила прес-служба Закарпатської облорганізації УНП, повідомляє УНІАН.

"На відміну від нинішньої влади, Українська народна партія визнає, що досягти перемоги вдалося лише завдяки спільним діям антигітлерівської коаліції. Також не можна недооцінювати боротьбу Української повстанської армії з фашистами за визволення України", - йдеться в заяві УНП.

"Зараз активно продукуються сталінські пропагандистські міфи, всіляко замовчуючи роль союзників у війні з нацизмом. Прикриваючись святом Перемоги, антиукраїнські сили насправді хочуть створити Союз з Росією", - вважає УНП.

Проти Гітлера також воювали британці, американці, греки, канадці, поляки, ефіопи та інші "свободолюбиві народи"

Разом із тим, депутати Дніпропетровської облради на черговій сесії прийняли окреме рішення про використання копій прапора Перемоги під час святкування Дня Перемоги, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Дніпропетровська облрада рекомендує органам виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадським організаціям використовувати прапори Перемоги під час урочистих заходів, а 9 травня підняти їх над адміністративними будівлями органів виконавчої влади та комунальних закладів.

Як пояснив журналістам голова Дніпропетровської облради Євген Удод, копії прапора Перемоги були виготовлені з нагоди 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, проте минулого року масово не використовувалися.

Нагадаємо, що міськрада Луганська рекомендує вивісити червоний прапор Перемоги не тільки адміністративним установам, але й підприємствам, організаціям, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.