Спецпроект

У ЛУГАНСЬКУ "РЕКОМЕНДУЮТЬ" ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР УСІМ

Депутати Луганської міської ради ухвалили рішення рекомендувати вивішувати на адміністративних будівлях червоний прапор Перемоги разом з державним прапором України "щорічно в День Перемоги 9 травня".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Окрім адміністративних будівель Луганської міськради, районних у місті рад, комунальних підприємств та установ, вивісити червоний прапор Перемоги рекомендують також підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

"Ми виконуємо рішення, прийняте Верховною Радою", - пояснив прес-секретар Луганської міської ради, депутат Олександр Савенко.

Нагадаємо, 21 квітня Верховна Рада України проголосувала за використання копії прапора Перемоги під час святкування 9 травня. Згідно з законом, копія прапору Перемоги відповідного вигляду (ФОТО) може підніматися на флагштоках поряд з державним прапором України.

Тим часом міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко повідомив, що на будівлях посольств України за кордоном 9 травня не буде вивішуватися червоний прапор Перемоги.

Простежити розвиток інформаційної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на 9 травня можна за тегом "День Перемоги".

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.