Спецпроект

У ЛУГАНСЬКУ "РЕКОМЕНДУЮТЬ" ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР УСІМ

Депутати Луганської міської ради ухвалили рішення рекомендувати вивішувати на адміністративних будівлях червоний прапор Перемоги разом з державним прапором України "щорічно в День Перемоги 9 травня".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Окрім адміністративних будівель Луганської міськради, районних у місті рад, комунальних підприємств та установ, вивісити червоний прапор Перемоги рекомендують також підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

"Ми виконуємо рішення, прийняте Верховною Радою", - пояснив прес-секретар Луганської міської ради, депутат Олександр Савенко.

Нагадаємо, 21 квітня Верховна Рада України проголосувала за використання копії прапора Перемоги під час святкування 9 травня. Згідно з законом, копія прапору Перемоги відповідного вигляду (ФОТО) може підніматися на флагштоках поряд з державним прапором України.

Тим часом міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко повідомив, що на будівлях посольств України за кордоном 9 травня не буде вивішуватися червоний прапор Перемоги.

Простежити розвиток інформаційної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на 9 травня можна за тегом "День Перемоги".

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.