Спецпроект

Центру пам'яткознавства - 20 років. Вітаємо!

Центр пам'яткознавства НАНУ і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відзначив своє 20-річчя.

Про це повідомляє сайт "Відлуння віків".

З нагоди ювілею відбулися Треті Всеукраїнські Зарембівські наукові читання "Українське пам‘яткознавство: сучасні проблеми та тенденції".

В засіданнях взяли участь близько 30 науковців з наукових установ, вищих навчальних закладів, заповідників та музеїв з Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Львова, Опішного, Севастополя, Сімферополя, Сум, Хмельницького, Чигирина. В доповідях було висвітлено актуальні проблеми історії, теорії та практичної діяльності у сфері музеєзнавства і пам‘ткознавства.

В рамках читань також відбулися урочистості з нагоди 20-річного ювілею. Гості привітали центр з 20-річчям і побажали подальших творчих здобутків. "Історична Правда" приєднується до цих побажань.

Центр пам'яткознавства є науково-дослідною установою, чия діяльність спрямована на поглиблення теоретико-методичного рівня пам'яткознавчих студій та пам'яткоохоронної діяльності в Україні.

Співробітники Центру розробляють сучасні наукові підходи до виявлення пам'яток та їх наукової класифікації, створюють практичні програми збереження історико-культурної спадщини, проводять системні пам'яткознавчі дослідження з залученням різноманітного історико-архівного та археологічного джерельного матеріалу.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.