Спецпроект

На 20 років Незалежності Азаров виділив 180 млн

Президент України Віктор Янукович наголошує, що Україна на високому рівні має відзначити 20-ту річницю Незалежності.

Як передає кореспондент УНІАН , про це він сказав, виступаючи на засіданні Координаційної ради з питань підготовки та відзначення 20-ї річниці Незалежності України.

"20-ту річницю Незалежності ми маємо відзначити гідно", - сказав Янукович, додавши, що святкові заходи мають відбутися на найвищому рівні.

Він зауважив, що події до і після проголошення Незалежності ще пам'ятає велика частина громадян, а молоде покоління вивчатиме.

Крім того, Янукович зазначив, що цього року Україна відзначатиме також низку інших важливих дат, які так чи інакше пов'язані з проголошенням Незалежності. Зокрема, 24 липня відзначатиметься 20-та річниця підняття у Києві державного прапора, 1 грудня - 20-та річниця з дня проведення всеукраїнського референдуму, 24 серпня - 20-та річниця з дня ухвалення акту проголошення Незалежності.

Крім того, цього року Україна святкуватиме 15-ту річницю ухвалення Конституції України.

Також президент підкреслив, що святкування 20-ї річниці Незалежності потрібно використати для формування позитивного іміджу України за кордоном. Це завдання глава держави дав Міністерству закордонних справ.

За словами Януковича, на святкові заходи необхідно запросити іноземних гостей та представників української діаспори з усіх країн світу.

У свою чергу, прем`єр-міністр України Микола Азаров повідомив про роботу, що проводить уряд з підготовки до відзначення 20-ї річниці Незалежності. Зокрема, він зазначив, що затверджено план заходів, яким передбачено проведення організаційних, протокольних, культурно-мистецьких та культурно-освітніх заходів, а також 24 серпня - військового параду.

Азаров нагадав, що уряд виділив з держбюджету 177 млн грн на заходи, пов'язані зі святкуванням 20-ї річниці Незалежності України, але не виключив, що деяким відомствам, у тому числі Міністерству оборони, фінансування буде збільшено.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.