Спецпроект

Анонс: як відзначатимуть 70-річчя Івана Миколайчука

1 червня, у середу, о 10:30 в інформагенції УНІАН відбудеться прес-конференція за участю організаторів програми вшанування пам'яті кінорежисера, актора і сценариста Івана Миколайчука, якому 15 червня цього року виповнилося б 70 років.

У програму, присвячену святкуванню 70-літнього ювілею Івана Миколайчука, увійдуть наступні заходи:

2 червня, 10:30 - Галерея мистецтв НаУКМА, вул. Іллінська, 9 - презентація книги Йоанни Левицької „Повернення до коріння. Українське поетичне кіно" (видавництво „Редакція журналу „Кіно-Театр", видавництво „Задруга", 2011) та наукова конференція „Авторський кінематограф Івана Миколайчука".

Упродовж червня - ретроспективи фільмів Івана Миколайчука в кінотеатрах Києва, Чернівців, Львова, на телебаченні.

14-15 червня - Чернівці. Молодіжний кінофестиваль документального кіно, вистава „Небилиці про Івана..." (за однойменним сценарієм Івана Миколайчука, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, режисер-постановник Вадим Сікорський), вечір в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської.

15 червня - село Чортория, батьківщина Івана Миколайчука, ювілейні урочистості.

17 червня - Київ. Ювілейний вечір у приміщенні Національного театру імені Івана Франка. У програмі виступи тріо „Золоті ключі" (Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук, Валентина Ковальська), Богдана Ступки та ін., вистава „Небилиці про Івана..." (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).

До ювілею митця підготовлено збірку фільмів у форматі DVD (Міністерство культури України, Національний центр Олександра Довженка), завершується створення сайту, присвяченого Івану Миколайчукові українською, російською та англійською мовами, видання фотоальбому „Іван Миколайчук. Магія любові".

Миколайчук Іван Васильович - український актор, режисер, сценарист. Працював в кіно у 1960-80-ті роки, був одним із найяскравіших символів національного кіномистецтва, його неповторним обличчям. Саме з його іменем пов'язано розквіт явища, яке дістало назву Українського Поетичного кіно.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.