Спецпроект

Анонс: як відзначатимуть 70-річчя Івана Миколайчука

1 червня, у середу, о 10:30 в інформагенції УНІАН відбудеться прес-конференція за участю організаторів програми вшанування пам'яті кінорежисера, актора і сценариста Івана Миколайчука, якому 15 червня цього року виповнилося б 70 років.

У програму, присвячену святкуванню 70-літнього ювілею Івана Миколайчука, увійдуть наступні заходи:

2 червня, 10:30 - Галерея мистецтв НаУКМА, вул. Іллінська, 9 - презентація книги Йоанни Левицької „Повернення до коріння. Українське поетичне кіно" (видавництво „Редакція журналу „Кіно-Театр", видавництво „Задруга", 2011) та наукова конференція „Авторський кінематограф Івана Миколайчука".

Упродовж червня - ретроспективи фільмів Івана Миколайчука в кінотеатрах Києва, Чернівців, Львова, на телебаченні.

14-15 червня - Чернівці. Молодіжний кінофестиваль документального кіно, вистава „Небилиці про Івана..." (за однойменним сценарієм Івана Миколайчука, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, режисер-постановник Вадим Сікорський), вечір в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської.

15 червня - село Чортория, батьківщина Івана Миколайчука, ювілейні урочистості.

17 червня - Київ. Ювілейний вечір у приміщенні Національного театру імені Івана Франка. У програмі виступи тріо „Золоті ключі" (Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук, Валентина Ковальська), Богдана Ступки та ін., вистава „Небилиці про Івана..." (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).

До ювілею митця підготовлено збірку фільмів у форматі DVD (Міністерство культури України, Національний центр Олександра Довженка), завершується створення сайту, присвяченого Івану Миколайчукові українською, російською та англійською мовами, видання фотоальбому „Іван Миколайчук. Магія любові".

Миколайчук Іван Васильович - український актор, режисер, сценарист. Працював в кіно у 1960-80-ті роки, був одним із найяскравіших символів національного кіномистецтва, його неповторним обличчям. Саме з його іменем пов'язано розквіт явища, яке дістало назву Українського Поетичного кіно.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.