Спецпроект

Червоні прапори коштуватимуть бюджету мінімум 30 мільйонів?

Для розвішування у всій державі поряд з державними прапорами ще й червоних потрібно мінімум 30 млн грн.

Про це йдеться в заяві громадянського руху "Відсіч".

Нагадаємо, що копія прапору Перемоги має розмір 188 на 82 сантиметри з зображенням п'ятикутної зірки, серпа і молота та написом білими літерами по всій площі полотна скороченої назви 150-ої стрілецької дивізії - "150 стр. ордена Кутузова II ст. Идрицк. див. 79 С.К. 3 У.А. 1 Б.Ф."

"Звернувшись до підприємства, яке виготовляє прапори, ми взнали, що мінімальна ціна виготовлення одного такого прапору (без флагштоку) коштуватиме 40 грн., якщо йдеться про велику партію, - повідомила активістка "Відсічі" зі Львова Ольга Сало. - І це в тому випадку, якщо замовники витрачатимуть бюджетні гроші чесно, а не спокусяться отримати "відкати", якими часто супроводжуються в нашій країні бюджетні витрати.

За словами Ольги, у Франківському районі Львова - який не є найбільшим з шести районів міста - на державні свята вивішується 2800 прапорів. В цілому ж для Львова виконання Закону Верховної Ради коштувало б 700 тисяч грн.

"Екстраполювавши ці цифри на всю Україну, побачимо, що для розвішування у всій державі поряд з державними прапорами ще й червоних потрібно мінімум 30 млн. грн, - зазначила представник громадського руху. - Оскільки в законі не вказується, за які кошти мають виготовлятися ці прапори, а обов'язок їх розвішування лежить на місцевих органах влади, то й виготовляти їх вони муситимуть за кошти своїх місцевих бюджетів, щоб виконати закон".

"У місті Красний Луч Луганської області батьки й учні школи № 15 намагаються врятувати свій навчальний заклад від закриття. На закритті цієї школи місцевий бюджет економить 315 тисяч грн, - додав представник луганського осередку "Відсічі" Іван Жеведь. - Коштів, що мають піти на виготовлення червоних прапорів, з головою вистачить для збереження і школи № 15 в Красному Лучі, і школи № 3 у Лисичанську, і трьох шкіл у Макіївці (№№ 3, 27 і 100), і чотирьох шкіл у Донецьку (№№,111,121,136 і 154), які призначені до закриття".

На думку луганчанина, ветерани підтримали б саме таке використання цих 30 млн. грн., а не фальшиве "вшанування", яке збурює суспільство та викликає у ньому дискусії, що роз’єднують народ”.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.