Спецпроект

Невідомі спиляли хреста на Аскольдовій могилі

Ввечері 11 червня парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ, повертаючись з вечірньої служби, виявили акт вандалізму і наруги над Хрестом з І-ї стації "Хресної дороги", який було встановлено на київських кручах.

За повідомленням парафіяльної прес-служби, дубовий Хрест висотою 5 метрів, діаметром 0,3 метра було спиляно.

Так виглядав хрест на місці загибелі князя Аскольда до вандалізму

Отець Ігор Онишкевич, настоятель церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, повідомив - "2007 року Божого спільно: громадськість Києва, парафіяни на кручах Дніпра звели  "Хресну дорогу Ісуса Христа".  Її освячував, вічної пам'яті, отець Василь Вороновський. Хрест І-ї стації був воздвижений на місці вбивства князя Аскольда, мученика за віру Христову, це Хрест його пам'яті. Щороку, у часі великого посту вірні проходять кручами Дніпра цю "Хресну дорогу".

Парох церкви o.Ігор Онишкевич звертається до громади з проханням прошу усіх допомоги відновленню цього святого місця.

На місце події прибули слідчі відділку міліції Печерського району. Вони зафіксували факт події, провели дослідження місця злочину, зняли відбитки пальців.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.