Спецпроект

Невідомі спиляли хреста на Аскольдовій могилі

Ввечері 11 червня парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ, повертаючись з вечірньої служби, виявили акт вандалізму і наруги над Хрестом з І-ї стації "Хресної дороги", який було встановлено на київських кручах.

За повідомленням парафіяльної прес-служби, дубовий Хрест висотою 5 метрів, діаметром 0,3 метра було спиляно.

Так виглядав хрест на місці загибелі князя Аскольда до вандалізму

Отець Ігор Онишкевич, настоятель церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, повідомив - "2007 року Божого спільно: громадськість Києва, парафіяни на кручах Дніпра звели  "Хресну дорогу Ісуса Христа".  Її освячував, вічної пам'яті, отець Василь Вороновський. Хрест І-ї стації був воздвижений на місці вбивства князя Аскольда, мученика за віру Христову, це Хрест його пам'яті. Щороку, у часі великого посту вірні проходять кручами Дніпра цю "Хресну дорогу".

Парох церкви o.Ігор Онишкевич звертається до громади з проханням прошу усіх допомоги відновленню цього святого місця.

На місце події прибули слідчі відділку міліції Печерського району. Вони зафіксували факт події, провели дослідження місця злочину, зняли відбитки пальців.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.