Спецпроект

Невідомі спиляли хреста на Аскольдовій могилі

Ввечері 11 червня парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ, повертаючись з вечірньої служби, виявили акт вандалізму і наруги над Хрестом з І-ї стації "Хресної дороги", який було встановлено на київських кручах.

За повідомленням парафіяльної прес-служби, дубовий Хрест висотою 5 метрів, діаметром 0,3 метра було спиляно.

Так виглядав хрест на місці загибелі князя Аскольда до вандалізму

Отець Ігор Онишкевич, настоятель церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, повідомив - "2007 року Божого спільно: громадськість Києва, парафіяни на кручах Дніпра звели  "Хресну дорогу Ісуса Христа".  Її освячував, вічної пам'яті, отець Василь Вороновський. Хрест І-ї стації був воздвижений на місці вбивства князя Аскольда, мученика за віру Христову, це Хрест його пам'яті. Щороку, у часі великого посту вірні проходять кручами Дніпра цю "Хресну дорогу".

Парох церкви o.Ігор Онишкевич звертається до громади з проханням прошу усіх допомоги відновленню цього святого місця.

На місце події прибули слідчі відділку міліції Печерського району. Вони зафіксували факт події, провели дослідження місця злочину, зняли відбитки пальців.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.