Спецпроект

На Аскольдовій могилі розвішали на деревах 122 ікони (ФОТО)

19 березня на деревах Меморіалу героям Крут у парку "Аскольдова могила" учасники Громадського об'єднання "Українська альтернатива" розмістили 122 ікони.

Про це повідомляє офіційний сайт ГО.

Акція відбулася в рамках відновлення початкового задуму Меморіалу, у якому при його відкритті у 2006 році було 150 ікон. Разом з іконами, які були на Меморіалі раніше, зараз там більше 150 ікон.

12 образів з різних куточків України символізують різноманітність та цілісність нашої країни. У січні 1918 року під Крутами захищати столицю УНР Київ вийшли українці з різних частин Вітчизни.

Молебень на символічній могилі відправили священики Української православної церкви (Київський Патріархат) архімандрит, настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого собору Лаврентій (Живчик), голова місійного відділу УГКЦ о.Василь Поточняк, сотрудник церкви Св.Миколая ієрей Олексій Геник.

Як пояснив народний художник України, автор проекту меморіалу Анатолій Васильович Гайдамака, ікони Богоматері, роззосереджені по паркові, мають оберігати спокій молодих героїв, місце поховання яких наразі точно не встановлено.

Фото: "Українська альтернатива"

Племінниця учасника бою під Крутами Олена Василівна Леонтович висловила впевненість у тому, що такі акції є вкрай важливими для розвитку свідомого громадянства.

Ікони для розміщення на Меморіалі видруковані на пластику і підготовлені до того, щоб витримати зміни сезонів та погодних умов. Щоб зробити цей проект можливим, одинадцять ініціаторів створили громадський фонд розміром понад 7.000 гривень.

У ході інформаційної кампанії кількість благодійників зросла до півсотні, і майже половина витрачених коштів була відшкодована добровільними благодійними внесками по 60 гривень - саме в таку суму обійшлося виготовлення одного образа.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.