Спецпроект

На Аскольдовій могилі розвішали на деревах 122 ікони (ФОТО)

19 березня на деревах Меморіалу героям Крут у парку "Аскольдова могила" учасники Громадського об'єднання "Українська альтернатива" розмістили 122 ікони.

Про це повідомляє офіційний сайт ГО.

Акція відбулася в рамках відновлення початкового задуму Меморіалу, у якому при його відкритті у 2006 році було 150 ікон. Разом з іконами, які були на Меморіалі раніше, зараз там більше 150 ікон.

12 образів з різних куточків України символізують різноманітність та цілісність нашої країни. У січні 1918 року під Крутами захищати столицю УНР Київ вийшли українці з різних частин Вітчизни.

Молебень на символічній могилі відправили священики Української православної церкви (Київський Патріархат) архімандрит, настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого собору Лаврентій (Живчик), голова місійного відділу УГКЦ о.Василь Поточняк, сотрудник церкви Св.Миколая ієрей Олексій Геник.

Як пояснив народний художник України, автор проекту меморіалу Анатолій Васильович Гайдамака, ікони Богоматері, роззосереджені по паркові, мають оберігати спокій молодих героїв, місце поховання яких наразі точно не встановлено.

Фото: "Українська альтернатива"

Племінниця учасника бою під Крутами Олена Василівна Леонтович висловила впевненість у тому, що такі акції є вкрай важливими для розвитку свідомого громадянства.

Ікони для розміщення на Меморіалі видруковані на пластику і підготовлені до того, щоб витримати зміни сезонів та погодних умов. Щоб зробити цей проект можливим, одинадцять ініціаторів створили громадський фонд розміром понад 7.000 гривень.

У ході інформаційної кампанії кількість благодійників зросла до півсотні, і майже половина витрачених коштів була відшкодована добровільними благодійними внесками по 60 гривень - саме в таку суму обійшлося виготовлення одного образа.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.