Спецпроект

Українці перемогли у Другій світовій - Ющенко

Екс-президент Віктор Ющенко впевнений, що український народ є переможцем у Другій світовій війні.

Про це він заявив у неділю в меморіальному комплексі Дем'янів Лаз, повідомляє УП з посиланням на прес-службy "Нашої України".

"Україна у Другій світовій війні втратила 12,3 млн. людей. І коли нам кажуть, що є народ побєдітєль, а ви, якщо хочете приєднатися - ставайте в сіни, бо побєда могла бути отримана і без вас... Я не хочу стояти ні в чиїх сінях, бо ми - народ-переможець", - підкреслив Ющенко.

Екс-президент нагадав також, що в українців є власний символ перемоги. "Чи це перемоги Ярослава Мудрого, чи УНР, чи УПА - це наш жовто-блакитний прапор. І іншого не може бути", - додав він.

Ющенко знову наголосив, що "найбільшою потребою України є соборність". "Якщо ми хочемо бачити українську націю в потузі, ми повинні кожен день працювати на її соборність", - сказав він.

Як відомо, президент Росії Володимир Путін у грудні минулого року заявив, що перемога у Другій світовій війні могла бути отримана й без участі України.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.