Спецпроект

Померла Олена Боннер

Після важкої хвороби померла відома російська правозахисниця, вдова академіка Андрія Сахарова Олена Боннер.

Як повідомляє Ехо Москви, вона померла в суботу в Бостоні у віці 88 років.

За словами дочки правозахисниці Тетяни Янкелевич, прощання з Боннер пройде в США, а похована вона буде в Москві, відповідно до своєї останньої волі.

Тіло буде піддано кремації, урну з прахом поховають на Востряковському цвинтарі - там, де спочиває її чоловік - академік Сахаров, мати і брат.

Лікар-педіатр, учасниця війни, в 1965 році Боннер вступила в КПРС, але після подій осені 1968 покинула лави партії. З того часу активно брала участь у протестах проти судових переслідувань радянських дисидентів, в 1974 створила фонд допомоги дітям політв'язнів.

Олена Боннер: "Правозахисник - така ж професія, як інші"

Через рік саме Боннер представила Андрія Сахарова на церемонії вручення йому Нобелівської премії миру. Коли академіка відправили на заслання в Горький, вона поїхала з ним, в 1984 році її також засудили до заслання, звинувативши в поширенні "неправдивих відомостей, що паплюжать радянський лад".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.