Спецпроект

На могилі Невідомого солдата знову засмажили яєчню

У понеділок, 20 червня, арт-гурт "Яйце імені Кірєєва і Нестеренка" влаштував акцію на підтримку Ганни Сінькової, затриманої в березні 2010 року за наругу над могилою Невідомого солдата.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Учасники арт-гурту записали відеоролик, який виклали на відеохостингу Youtube, де вони смажать три яєчні на вічному вогні у столичному Парку слави.

"У день чергового пафосного офіціозу в парку Слави за участю Віктора Януковича і Ху Цзіньтао ми засмажили три яєчні на вічному вогні, - йдеться в повідомленні арт-гурту. - Таким чином, ми намагалися привернути увагу громадськості до ситуації з політв'язнем Ганною Сіньковою, яка вже три місяці перебуває в СІЗО за ідіотичними звинуваченнями, оскільки маріонеткові суди нічого не вирішують, а лише виконують наказ згори".

Кірєєв і Нестеренко - прізвище прокурора і судді у справі Сінькової.

Нагадаємо, що Ганну Сінькову в березні 2011 року заарештували з формулюванням "за наругу над могилою" - за те, що 16 грудня 2010 року вона смажила яєчню з сосисками на вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві.

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.