Спецпроект

ЮНЕСКО ПРОТИ ЗАБУДОВИ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ

Спільна моніторингова місія ЮНЕСКО та ІКОМОС, котра вивчила стан збереження пам'яток світового значення в Україні, негативно ставиться до планів української влади збудувати храм на місці фундаменту Десятинної церкви.

Про це йдеться у тексті висновків моніторингової місії, представлених на 35-й сесії Комітету з охорони Світової спадщини ЮНЕСКО, повідомляє "УП.Київ" з посиланням на громадянську ініціативу "Збережи старий Київ".

"Не існує повної документації щодо оригінальної будівлі (Десятинної церкви), збудованої в XI сторіччі і кілька разів перебудованої", йдеться в повідомленні.  

Експерти наголошують, що таке будівництво "змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність та світову цінність буферної зони Софії Київської".

Як відомо, комітет з охорони Світової спадщини складається з 21 країни, котрих вибирає генеральна асамблея країн-учасниць Конвенції з охорони культурної спадщини.

У список Світової спадщини входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Кілька тижнів тому ІКОМОС висловив занепокоєння щодо можливої забудови фундаментів Десятинної церкви.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.