Спецпроект

ЧЕРНІВЦІ СТАЛИ СВІТОВОЮ СПАДЩИНОЮ ЮНЕСКО

Колишню резиденцію буковинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет) внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє офіційний сайт ЮНЕСКО.

За словами ректора ЧНУ Степана Мельничука, рішення про внесення одного з корпусів університету було прийнято сьогодні близько 13.00 на 35-ій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, яка триває у Парижі з 19 по 29 червня.

"Митрополича резиденція є видатним прикладом історичної архітектури XIX-го сторіччя, - йдеться в описі у списку Світової спадщини. - Її комплекс дає приклад архітектурних та культурних впливів візантійського періоду і втілює потужну присутність Православної церкви під час правління Габсбургів, підкреслюючи політику віротерпимості у Австро-Угорській імперії".

- Внесення до спадщини ЮНЕСКО створить імідж для нашого університету і привабить туристів, - зазначив Мельничук. – Ми ж, зі свого боку, повинні облаштувати для туристів усі зручності: обладнати стоянки для транспорту, місця для харчування, сувенірні магазини. Плануємо перенести господарський двір за корпусом №4 в інше місце, а там створити туристичний комплекс. Але коли це буде і за які гроші – поки що не знаю.

 Резиденція буковинських митрополитів - красиве і величне місце для університету, куди там Гоґвартсу :) ІП вітає Чернівці і всю Україну з чудовою новиною

За словами Мельничука, з резиденції у новозбудований корпус перенесуть навчальні факультети, залишивши у пам'ятці ЮНЕСКО музеї та виставкові зали.

Показово, що рішення було прийняте оперативно - через три роки після подачі документів до Центру Світової спадщини.

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

До сьогоднішнього рішення Україна у Світовій спадщині була представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.