Спецпроект

Київських реставраторів не викинуть на вулицю - рішення суду

Сьогодні суд виніс вирок за позивом Київського національного музею російського мистецтва до Національного реставраційного центру, що сперечались за приміщення.

Згідно з судовим рішенням, Центр із його приміщень виселяти не будуть.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

На думку депутата, суд прийняв правильне рішення. В умовах, коли чиновникам байдужа доля закладів культури, він просто зафіксував ситуацію в тому вигляді, в якому вона є зараз.

"Це означає, що для того, щоб забезпечити безконфліктне і процвітаюче існування і розвиток Музею і Центру, високопосадовцям усе ж доведеться сісти за стіл переговорів і знайти прийнятний вихід", - зазначив Бригинець.

Нагадаємо, що у квітні КМДА мало намір виселити Реставраційний центр із робочих приміщень на користь музею російського мистецтва. Між цими двома закладами культури тривала судова суперечка щодо будинку на вул. Терещенківській, 9-б.

Національний реставраційний центр України було створено у 1938 році. Зараз він має філії у Львові, Одесі і Харкові, а творчий колектив центру нараховує близько 200 художників-реставраторів, хіміків, фізиків, біологів, рентгенологів, кліматологів, істориків та мистецтвознавців.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.