Спецпроект

ЗАВТРА У ЛЬВІВ ПРИЇДЕ ПРОФЕСІЙНИЙ "БОРЕЦЬ З УКРАЇНЦЯМИ"

Фундація культури і спадщини польських вірмен підтверджу​​​​​​​​є приїзд до Львова одіозного Ісаковича-​​​​​​​​Зал​е​сь​к​о​г​​о - священника, який часто приміряє шати антиукраїнського пропагандиста.

Про це повідомляє сайт фундації.

Краківський священник і антиукраїнський публіцист Тадеуш Ісакович-Залєський візьме завтра участь у богослужінні з нагоди перепоховання архієпископа Теодоровича, який перед війною очолював галицьких християн вірменського обряду.

Як повідомляється, богослужіння за участю делегації польських священників і львівського католицького архієпископа Мечислава Мокшицького відбудеться завтра, 7 червня 2011 року о 12-ій годині на львівському "цвинтарі орлят" (поляків, які загинули у боях з військами ЗУНР у 1918-19 роках).

В урочистостях візьмуть участь українські та польські вірмени і католицькі священники вірменського обряду, поміж яких називається прізвище й Ісаковича-Залєського, відомого своїми псевдонауковими дослідженнями багатьох аспектів українсько-польської історії.

"Архієпископ Теодорович був не тільки церковним діячем, але перш за все політичним, - підкреслив на вчорашній проповіді у Кракові Ісакович-Залєський. - Він захищав польськість Львова".

Нагадаємо, що намагання перепоховати архієпископа Теодоровича на "цвинтарі орлят" тривають вже кілька років. На львівському некрополі стоїть нагробок із хрестом і табличкою з іменем архієпископа, але могила вже кілька десятиліть порожня, бо похованого у 1938 році Теодоровича, таємно ексгумували на початку 1970-их років його вихованці, перенісши останки до іншого склепу на комунальному цвинтарі Львова.

Через спротив українських націоналістів переговори із львівською владою щодо перепоховання тривали роками. Зрештою вона все ж дала свою згоду. Втім, конфлікт це не вирішило, оскільки рішення було затверджено без публічного розгляду питання, а зацікавленій стороні вдалося навіть обійти комісію з перепоховань.

Львівські видання зазначають, що для низки членів комісії є сумнівним, нібито останки, які перепоховають 7 червня на "цвинтарі орлят", справді належать архієпископу Теодоровичу.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.