Спецпроект

ЗАВТРА У ЛЬВІВ ПРИЇДЕ ПРОФЕСІЙНИЙ "БОРЕЦЬ З УКРАЇНЦЯМИ"

Фундація культури і спадщини польських вірмен підтверджу​​​​​​​​є приїзд до Львова одіозного Ісаковича-​​​​​​​​Зал​е​сь​к​о​г​​о - священника, який часто приміряє шати антиукраїнського пропагандиста.

Про це повідомляє сайт фундації.

Краківський священник і антиукраїнський публіцист Тадеуш Ісакович-Залєський візьме завтра участь у богослужінні з нагоди перепоховання архієпископа Теодоровича, який перед війною очолював галицьких християн вірменського обряду.

Як повідомляється, богослужіння за участю делегації польських священників і львівського католицького архієпископа Мечислава Мокшицького відбудеться завтра, 7 червня 2011 року о 12-ій годині на львівському "цвинтарі орлят" (поляків, які загинули у боях з військами ЗУНР у 1918-19 роках).

В урочистостях візьмуть участь українські та польські вірмени і католицькі священники вірменського обряду, поміж яких називається прізвище й Ісаковича-Залєського, відомого своїми псевдонауковими дослідженнями багатьох аспектів українсько-польської історії.

"Архієпископ Теодорович був не тільки церковним діячем, але перш за все політичним, - підкреслив на вчорашній проповіді у Кракові Ісакович-Залєський. - Він захищав польськість Львова".

Нагадаємо, що намагання перепоховати архієпископа Теодоровича на "цвинтарі орлят" тривають вже кілька років. На львівському некрополі стоїть нагробок із хрестом і табличкою з іменем архієпископа, але могила вже кілька десятиліть порожня, бо похованого у 1938 році Теодоровича, таємно ексгумували на початку 1970-их років його вихованці, перенісши останки до іншого склепу на комунальному цвинтарі Львова.

Через спротив українських націоналістів переговори із львівською владою щодо перепоховання тривали роками. Зрештою вона все ж дала свою згоду. Втім, конфлікт це не вирішило, оскільки рішення було затверджено без публічного розгляду питання, а зацікавленій стороні вдалося навіть обійти комісію з перепоховань.

Львівські видання зазначають, що для низки членів комісії є сумнівним, нібито останки, які перепоховають 7 червня на "цвинтарі орлят", справді належать архієпископу Теодоровичу.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".