Спецпроект

В Олеському замку розпочався сезон лицарських турнірів

На території Олеського замку на Львівщині відкрили сезон стилізованих забав – Олеських турнірів.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Гостей дійства розважали боями клуби історичної реконструкції, а активні учасники свята й самі вступали в бій та брали участь у різноманітних розвагах XV століття.

Сезон Олеських турнірів розпочали поєдинком ордену мальтійців та воїнів-русичів Галицько-Волинського князівства. Бій - не на показ, а на повну силу, повну швидкість та з ефективними ударами. Основне, не бити на враження, кажуть воїни. Хоча після таких поєдинків, як мінімум, синці таки залишаються.

Для гостей свята демонстрували, якими були бої у XV столітті. Перший бій - за капітана: коли падає ватажок, його військо вважається переможеним. Другий - за стяг. А третій - стінка на стінку. У XIII столітті подібним чином Данило Галицький бився на наших землях з тевтонським орденом.

Гості дійства й самі могли взяти до рук і лук, і арбалет. Цією зброєю українці теж користувалися ще з часів Київської Русі. Ходили з нею на полювання та у бій. Однак називали її на інший лад - самострілом.

Під вечір шатро заполонила французька музика, яка надихала до бою, звучала у селах на ярмарках або ж на придворних балах. Опісля відбулось велике вогняне шоу.

Такі ж подорожі у минуле чекатимуть на гостей ще у липні та вересні. Цього ж місяця організатор фестивалю Ярослава Павлюковець проанонсувала, крім Середньовіччя, ще дві теми - Шотландію і вікінгів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".