Спецпроект

У Києві - заходи до 120-річчя засновника ОУН

Кияни вшанують пам'ять творця корпусу Січових стрільців в армії Української Народної Республіки та засновника Організації українських націоналістів полковника Євгена Коновальця.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Урочиста академія розпочнеться в п'ятницю 10 червня о 18:00 в будинку Української Центральної Ради (Будинок учителя, вулиця Володимирська, 57).

В рамках відзначення можна буде оглянути виставку про життя та боротьбу полковника, про Січових стрільців, Українську військову організацію, Конгрес українських націоналістів 1929 року, Організацію українських націоналістів.

Документи про Євгена Коновальця доповнює підготовлена Товариством "Меморіал" виставка "Народна війна" про опір більшовицьким окупантам у 1917-1932 років. 

Фото Січових стрільців, повстанців і махновців з "Народної війни"

Увазі глядачів буде представлена літературно-музична композиція про Євгена Коновальця, пролунають пісні та будуть прочитані рідкісні тексти.

Організатор заходів: Ювілейний комітет з відзначення Року Євгена Коновальця.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в с.Зашків на Львівщині. Творець однієї з найбоєздатніших військових одиниць армії УНР - формації Січових стрільців (1918-1920), начальний комендант УВО (підпільної української організації 20-х років, яка боролося проти польської окупації), творець і перший Голова проводу Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року вбитий агентом НКВД у нідерландському місті Роттердам. 

Мандрівка до Полковника. Де похований Коновалець

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.