Спецпроект

У Києві - заходи до 120-річчя засновника ОУН

Кияни вшанують пам'ять творця корпусу Січових стрільців в армії Української Народної Республіки та засновника Організації українських націоналістів полковника Євгена Коновальця.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Урочиста академія розпочнеться в п'ятницю 10 червня о 18:00 в будинку Української Центральної Ради (Будинок учителя, вулиця Володимирська, 57).

В рамках відзначення можна буде оглянути виставку про життя та боротьбу полковника, про Січових стрільців, Українську військову організацію, Конгрес українських націоналістів 1929 року, Організацію українських націоналістів.

Документи про Євгена Коновальця доповнює підготовлена Товариством "Меморіал" виставка "Народна війна" про опір більшовицьким окупантам у 1917-1932 років. 

Фото Січових стрільців, повстанців і махновців з "Народної війни"

Увазі глядачів буде представлена літературно-музична композиція про Євгена Коновальця, пролунають пісні та будуть прочитані рідкісні тексти.

Організатор заходів: Ювілейний комітет з відзначення Року Євгена Коновальця.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в с.Зашків на Львівщині. Творець однієї з найбоєздатніших військових одиниць армії УНР - формації Січових стрільців (1918-1920), начальний комендант УВО (підпільної української організації 20-х років, яка боролося проти польської окупації), творець і перший Голова проводу Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року вбитий агентом НКВД у нідерландському місті Роттердам. 

Мандрівка до Полковника. Де похований Коновалець

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.