Спецпроект

У Києві - заходи до 120-річчя засновника ОУН

Кияни вшанують пам'ять творця корпусу Січових стрільців в армії Української Народної Республіки та засновника Організації українських націоналістів полковника Євгена Коновальця.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Урочиста академія розпочнеться в п'ятницю 10 червня о 18:00 в будинку Української Центральної Ради (Будинок учителя, вулиця Володимирська, 57).

В рамках відзначення можна буде оглянути виставку про життя та боротьбу полковника, про Січових стрільців, Українську військову організацію, Конгрес українських націоналістів 1929 року, Організацію українських націоналістів.

Документи про Євгена Коновальця доповнює підготовлена Товариством "Меморіал" виставка "Народна війна" про опір більшовицьким окупантам у 1917-1932 років. 

Фото Січових стрільців, повстанців і махновців з "Народної війни"

Увазі глядачів буде представлена літературно-музична композиція про Євгена Коновальця, пролунають пісні та будуть прочитані рідкісні тексти.

Організатор заходів: Ювілейний комітет з відзначення Року Євгена Коновальця.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в с.Зашків на Львівщині. Творець однієї з найбоєздатніших військових одиниць армії УНР - формації Січових стрільців (1918-1920), начальний комендант УВО (підпільної української організації 20-х років, яка боролося проти польської окупації), творець і перший Голова проводу Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року вбитий агентом НКВД у нідерландському місті Роттердам. 

Мандрівка до Полковника. Де похований Коновалець

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.