Спецпроект

Посол Польщі проти спільного підручника з історії

Посол Польщі в Україні Генрік Літвін вважає недоцільною розробку спільного українсько-польського підручника з історії.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на газету "День".

"Спільний підручник - це ще не все. Головне - який він. Україна й Росія вже мали спільний підручник. Мені здається, що це не було особливо добре для України, зокрема, для знання історії. На мій погляд, спільний підручник - це не найкращий підхід", - сказав Літвін.

Разом з тим він вважає, що співробітництво в цій тематиці потрібне.

"Необхідно підготувати спільні мінімуми знань, які потім можна використовувати в державних підручниках. Вважаю, що це більш ефективний підхід, ніж робота над спільними підручниками. Ми не будемо міняти держави, а будемо діяти в межах держав", - сказав посол.

Він упевнений, що важливо готувати молоде покоління до діяльності в межах існуючих держав, при цьому з повагою до історії та національної ідентичності сусідніх країн.

Нагадаємо, міністр освіти Дмитро Табачник пропонує створити спільні навчальні посібники для вчителів історії Угорщини, Словаччини, Росії, Литви, Туреччини та Білорусі.

У жовтні 2010 року Україна й Росія створили робочу групу з розробки спільного навчального посібника для вчителів історії.

У листопаді 2010 року міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявляв, що таку пропозицію надіслали і Польщі, однак відповіді на той момент не надійшло.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.