Спецпроект

Посол Польщі проти спільного підручника з історії

Посол Польщі в Україні Генрік Літвін вважає недоцільною розробку спільного українсько-польського підручника з історії.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на газету "День".

"Спільний підручник - це ще не все. Головне - який він. Україна й Росія вже мали спільний підручник. Мені здається, що це не було особливо добре для України, зокрема, для знання історії. На мій погляд, спільний підручник - це не найкращий підхід", - сказав Літвін.

Разом з тим він вважає, що співробітництво в цій тематиці потрібне.

"Необхідно підготувати спільні мінімуми знань, які потім можна використовувати в державних підручниках. Вважаю, що це більш ефективний підхід, ніж робота над спільними підручниками. Ми не будемо міняти держави, а будемо діяти в межах держав", - сказав посол.

Він упевнений, що важливо готувати молоде покоління до діяльності в межах існуючих держав, при цьому з повагою до історії та національної ідентичності сусідніх країн.

Нагадаємо, міністр освіти Дмитро Табачник пропонує створити спільні навчальні посібники для вчителів історії Угорщини, Словаччини, Росії, Литви, Туреччини та Білорусі.

У жовтні 2010 року Україна й Росія створили робочу групу з розробки спільного навчального посібника для вчителів історії.

У листопаді 2010 року міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявляв, що таку пропозицію надіслали і Польщі, однак відповіді на той момент не надійшло.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.