Спецпроект

Табачник розробить спільні посібники з історії ще й з Туреччиною, Польщею і Литвою

Міністерство освіти і науки України має намір розробити спільні посібники з історії для вчителів не тільки з Росією, але і з Туреччиною, Польщею та Литвою, заявляє глава відомства Дмитро Табачник.

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Ми будемо робити спільні посібники з історії для вчителів і з нашими сусідами з Росії, і з нашими сусідами з Туреччини", - сказав він на брифінгу в четвер у Києві.

Як повідомив Д. Табачник, він звернувся до міністра освіти і науки Туреччини і отримав неофіційну підтримку в створенні посібника. При цьому він висловив переконання в тому, що найближчим часом Україна отримає офіційну відповідь від Туреччини.

"Я звернувся, і, попередньо, неофіційно, отримав підтримку міністра освіти і науки Турецької республіки про підготовку спільних посібників з історії для вчителів не тільки по одному вектору", - сказав він.

За словами Д. Табачника, ведуться переговори з Міністерством освіти і науки Литви, спільно з Польщею. При цьому міністр відзначив, що українсько-російський посібник з історії для вчителів "обов'язково буде".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.