Спецпроект

Табачник розробить спільні посібники з історії ще й з Туреччиною, Польщею і Литвою

Міністерство освіти і науки України має намір розробити спільні посібники з історії для вчителів не тільки з Росією, але і з Туреччиною, Польщею та Литвою, заявляє глава відомства Дмитро Табачник.

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Ми будемо робити спільні посібники з історії для вчителів і з нашими сусідами з Росії, і з нашими сусідами з Туреччини", - сказав він на брифінгу в четвер у Києві.

Як повідомив Д. Табачник, він звернувся до міністра освіти і науки Туреччини і отримав неофіційну підтримку в створенні посібника. При цьому він висловив переконання в тому, що найближчим часом Україна отримає офіційну відповідь від Туреччини.

"Я звернувся, і, попередньо, неофіційно, отримав підтримку міністра освіти і науки Турецької республіки про підготовку спільних посібників з історії для вчителів не тільки по одному вектору", - сказав він.

За словами Д. Табачника, ведуться переговори з Міністерством освіти і науки Литви, спільно з Польщею. При цьому міністр відзначив, що українсько-російський посібник з історії для вчителів "обов'язково буде".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.