Спецпроект

Анонс: лекція "Антиповстанська боротьба: німці проти УПА"

Національний музей "Тюрма на Лонцького" запрошує на відкриту лекцію доцента Київського національного університету кандидата історичних наук Івана Патриляка на тему "Антиповстанська боротьба: німці проти УПА".

Лекція відбудеться у неділю 3 червня 2011 р. о 13.00.

Адреса: Львів, вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. К.Брюллова).

Київський історик Іван Патриляк 3 червня стане гостем зацікавленої аудиторії, яка зможе задати йому питання щодо протистояння Української повстанської армії нацистській окупації України.

Іван Патриляк дасть поживу критичній думці: на основі німецьких, радянських та українських документів він аргументовано розповість про атинімецькі акції УПА 1943-1944 рр. Адже і німецькі, і радянські документи містять десятки фактів про бої між українськими повстанцями та німецькими окупантами.

"Першою атакою українських повстанців проти німецької окупаційної адміністрації став напад сотні Г. Перегіняка-"Довбешки-Коробки" на районний центр Володимирець вночі з 7 на 8 лютого 1943 р. Таким чином з'явився антинімецький фронт УПА, який існував протягом усього часу німецької окупації України.

Протягом липня 1943 р. УПА здійснила 295 атак на німецькі опорні пункти, 682 саботажні акції на залізниці, 119 нападів на господарські об'єкти. Наступного місяця активність націоналістів ще більш посилилася - 391 напад на німецькі гарнізони, 1034 диверсії на залізниці, 151 атака на підприємства. Влітку 1943 антинімецька боротьба перекинулася на терени Галичини.

Загалом же під час боїв і сутичок з окупантами у червні-вересні 1943 р загинуло 1237 українських повстанців і понад 3 тисячі гітлерівців і їх союзників.

Наслідком успішної боротьби УПА з німецькими окупантами стало встановлення контролю над суцільними територіями, в тому числі й захоплення районних центрів. "Повстанські республіки" виникали переважно у сільській місцевості - там, де поблизу були великі лісові масиви З метою придушення повстанського руху німці проводили масштабні військові операції із використанням тисяч вояків. Нацисти почали інформаційну війну проти УПА, зображаючи її в своїх листівках більшовицьким утворенням", - зазначає Іван Патриляк.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.