Спецпроект

Анонс: лекція "Антиповстанська боротьба: німці проти УПА"

Національний музей "Тюрма на Лонцького" запрошує на відкриту лекцію доцента Київського національного університету кандидата історичних наук Івана Патриляка на тему "Антиповстанська боротьба: німці проти УПА".

Лекція відбудеться у неділю 3 червня 2011 р. о 13.00.

Адреса: Львів, вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. К.Брюллова).

Київський історик Іван Патриляк 3 червня стане гостем зацікавленої аудиторії, яка зможе задати йому питання щодо протистояння Української повстанської армії нацистській окупації України.

Іван Патриляк дасть поживу критичній думці: на основі німецьких, радянських та українських документів він аргументовано розповість про атинімецькі акції УПА 1943-1944 рр. Адже і німецькі, і радянські документи містять десятки фактів про бої між українськими повстанцями та німецькими окупантами.

"Першою атакою українських повстанців проти німецької окупаційної адміністрації став напад сотні Г. Перегіняка-"Довбешки-Коробки" на районний центр Володимирець вночі з 7 на 8 лютого 1943 р. Таким чином з'явився антинімецький фронт УПА, який існував протягом усього часу німецької окупації України.

Протягом липня 1943 р. УПА здійснила 295 атак на німецькі опорні пункти, 682 саботажні акції на залізниці, 119 нападів на господарські об'єкти. Наступного місяця активність націоналістів ще більш посилилася - 391 напад на німецькі гарнізони, 1034 диверсії на залізниці, 151 атака на підприємства. Влітку 1943 антинімецька боротьба перекинулася на терени Галичини.

Загалом же під час боїв і сутичок з окупантами у червні-вересні 1943 р загинуло 1237 українських повстанців і понад 3 тисячі гітлерівців і їх союзників.

Наслідком успішної боротьби УПА з німецькими окупантами стало встановлення контролю над суцільними територіями, в тому числі й захоплення районних центрів. "Повстанські республіки" виникали переважно у сільській місцевості - там, де поблизу були великі лісові масиви З метою придушення повстанського руху німці проводили масштабні військові операції із використанням тисяч вояків. Нацисти почали інформаційну війну проти УПА, зображаючи її в своїх листівках більшовицьким утворенням", - зазначає Іван Патриляк.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.