Спецпроект

Анонс: лекція "Антиповстанська боротьба: німці проти УПА"

Національний музей "Тюрма на Лонцького" запрошує на відкриту лекцію доцента Київського національного університету кандидата історичних наук Івана Патриляка на тему "Антиповстанська боротьба: німці проти УПА".

Лекція відбудеться у неділю 3 червня 2011 р. о 13.00.

Адреса: Львів, вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. К.Брюллова).

Київський історик Іван Патриляк 3 червня стане гостем зацікавленої аудиторії, яка зможе задати йому питання щодо протистояння Української повстанської армії нацистській окупації України.

Іван Патриляк дасть поживу критичній думці: на основі німецьких, радянських та українських документів він аргументовано розповість про атинімецькі акції УПА 1943-1944 рр. Адже і німецькі, і радянські документи містять десятки фактів про бої між українськими повстанцями та німецькими окупантами.

"Першою атакою українських повстанців проти німецької окупаційної адміністрації став напад сотні Г. Перегіняка-"Довбешки-Коробки" на районний центр Володимирець вночі з 7 на 8 лютого 1943 р. Таким чином з'явився антинімецький фронт УПА, який існував протягом усього часу німецької окупації України.

Протягом липня 1943 р. УПА здійснила 295 атак на німецькі опорні пункти, 682 саботажні акції на залізниці, 119 нападів на господарські об'єкти. Наступного місяця активність націоналістів ще більш посилилася - 391 напад на німецькі гарнізони, 1034 диверсії на залізниці, 151 атака на підприємства. Влітку 1943 антинімецька боротьба перекинулася на терени Галичини.

Загалом же під час боїв і сутичок з окупантами у червні-вересні 1943 р загинуло 1237 українських повстанців і понад 3 тисячі гітлерівців і їх союзників.

Наслідком успішної боротьби УПА з німецькими окупантами стало встановлення контролю над суцільними територіями, в тому числі й захоплення районних центрів. "Повстанські республіки" виникали переважно у сільській місцевості - там, де поблизу були великі лісові масиви З метою придушення повстанського руху німці проводили масштабні військові операції із використанням тисяч вояків. Нацисти почали інформаційну війну проти УПА, зображаючи її в своїх листівках більшовицьким утворенням", - зазначає Іван Патриляк.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.