Спецпроект

На Волині знайшли булаву Юрія Долгорукого?

Волинські археологи знайшли унікальну давньоруську булаву XII-XIII ст. Розкопки тривали у селі Пересопниця на Рівненщині.

Про це УНІАН повідомили у прес-центрі державного підприємства "Волинські старожитності".

Як зазначено в повідомленні, невеличка булава (розміром 4х5 сантиметрів) виготовлена з бронзи і покрита позолотою. Натрапили на знахідку, наглядаючи за роботою екскаватора у неперспективному, з точки зору археології, місці, де колись був старий міст.

"Знайдена булава належить до третього типу за класифікацією Кірпічнікова. Він найчастіше зустрічається у північно-східних землях Давньої Русі. Булава позолочена зовні і зсередини. Це підтверджує думку, що вона належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку", - розповів науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Михайло Вашета.

За його словами, є кілька князів, які пов`язані з цими землями та північно-східними теренами Русі: засновник Москви Юрій Долгорукий та його син Андрій Боголюбський. "Вони обидва бували на Волині. Можна припустити, що булава належала комусь із них або ж їхнім воєначальникам", - вважає Вашета.

Проте археологи знайшли не цілу булаву, а її уламок. Слідів деформації від удару не видно. Це дозволило науковцям зробити припущення, що булава була розбита ударом холодної зброї по вертикалі.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.