Спецпроект

Пам'ятник Сталіну обійшовся комуністам у більш ніж 100 тисяч грн

Запорізький обком Компартії України заплатив автору пам'ятника Сталіну Борису Чаку за цю скульптуру понад 109 тис. грн.

Як передає "Інтерфакс", про це скульптор заявив на засіданні Жовтневого райсуду Запоріжжя, де триває розгляд справи щодо дев'яти членів ВО "Тризуб", які звинувачуються в обезголовлюванні пам'ятника Сталіну на території Запорізького обкому КПУ.

Для встановлення реальної суми збитку, завданого місцевому обкому КПУ в результаті пошкодження погруддя Сталіна, суд заслухав двох свідків - скульптора Чака та голову Запорізького товариства охорони пам'яток Валерія Козирєва.

Як заявив суду Борис Чак, за виготовлення пам'ятника Сталіну він отримав від комуністів в цілому більше 109 тис. грн. При цьому, тільки 3 пластилінових ескізи скульптури заввишки близько 30 см "потягнули" більш ніж на 40 тис. грн. Ці гроші, він отримав від замовника, решта - 69 тис. грн обком Компартії перерахував йому за допомогою посередника - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Також Чак повідомив, що основний транш від комуністів - 69 тис. за виготовлення силумінового погруддя Сталіна він отримав пізніше на особистий рахунок приватного підприємця вже від громадської організації - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року на території Запорізького обкому КПУ. 28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх на час судового процесу з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?