Спецпроект

Росіянин передав Україні ікону, вкрадену з музею 30 років тому

Російський колекціонер передав Україні ікону "Покрови Борогодиці" XVI століття, викрадену з Львівського музею українського мистецтва.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Державної митної служби України, шляхетними намірами російського колекціонера і мецената, власника ікони, Ігоря Возякова і за сприяння Міністерства культури України та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України до України повернуто святиню - ікону "Покрови Богородиці" XVI століття.

Возяков виявив бажання передати ікону в дар Україні, зазначили у прес-службі Держмитслужби.

Також зазначили, що працівники Київської обласної митниці в пункті пропуску "Бориспіль" завершили митні процедури з увезенню неоціненного скарбу на митну територію нашої держави в найкоротший термін, тим самим полегшивши її повернення додому, адже відомо, що майже три десятиліття тому цю та багато інших ікон було викрадено з фондів Львівського музею українського мистецтва (нині - Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького).

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря