Спецпроект

РОМИ ВИМАГАЮТЬ ВІД АЗАРОВА ВШАНУВАТИ І ЇХНІЙ ГОЛОКОСТ

Роми наполягають на необхідності увічнити на державному рівні пам'ять представників їх народності, вбитих у Бабиному Яру.

Про це йдеться в переданому УНІАН Центром об'єднання й захисту прав ромів зверненні ромських організацій до прем'єр-міністра України, голови Оргкомітету з підготовки і проведення заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру Миколи Азарова.

У зверненні наголошується, що "жертвами гітлерівських окупантів стали представники практично всіх національностей, але тільки щодо нас, ромів, а також євреїв убивства проводилися винятково на підставі етнічної належності. На території України було знищено практично всіх ромів. Тому ми наполягаємо на необхідності увічнення пам'яті жертв Голокосту ромів на державному рівні".

У документі також наголошується, що жодна ромська організація не представлена в Організаційному комітеті з підготовки і проведення заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

"Це дає нам підстави розглядати План заходів до 70-річчя трагедії Бабиного Яру, запропонований Організаційним комітетом, як діловий проект з відмивання бюджетних коштів через єврейські фонди. Робиться це на кістках предків народу рома, ігноруючи пам`ять жертв голокосту розстріляних ромів у Бабиному Яру. Роми України і наша організація вважають, що План заходів дискримінаційний і знищує історію народу рома для майбутніх поколінь", - заявляють представники ромів.

Черговим проявом цього, йдеться далі у зверненні, є знищення в ніч на 4 липня 2011 р. символічного каменя в пам`ять жертв Голокосту в Бабиному Яру, встановлений в 2009 році за кошти народу рома.

Представники народу рома, які за свої кошти встановили символічний камінь пам`яті жертвам, розстріляним у Бабиному Яру, а також керівництво ВОО "Центр об`єднання і захисту прав ромів" готові провести публічний діалог з представниками уряду стосовно ситуації щодо народу рома в Україні.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.