Спецпроект

На Прикарпатті вшанували загиблих на Яворині

16-17 липня в Івано-Франківській області відбулася патріотична акція "Яворина-2011", присвячена 20-й річниці Незалежності України.

Як повідомили УНІАН у Долинській райдержадміністрації, в акції вшанування пам'яті героїв старшинської школи УПА "Олені" та провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника (Роберта) в урочищі Розтока, взяли участь керівники обласної ради, представники облдержадміністрації, депутати різних рівнів, лідери партій і громадських організацій, ветерани Української повстанської армії, молодь.

Учасники акції пройшли Хресною дорогою до цвинтаря полеглих вояків старшинської школи УПА "Олені" в урочищі Глибоке, де разом із священиками вшанували пам'ять полеглих.

Ввчері у селі Липа біля пам'ятника Ярославу Мельнику (Роберту) відбудеться народне віче, урочисте відкриття фестивалю патріотичної пісні та запалення повстанської ватри.

17 липня акція завершилася службою Божою у храмі села Липа.

У жовтні 1944 року старшинська школа УПА "Олені" розташувалася поблизу Яворини. Незабаром у бою тут загинув весь штаб старшинської школи разом із охороною.

Загадка одного бою: розгром на горі Яворина

Неподалік від цього місця 31 жовтня 1946 року загинув крайовий провідник Організації українських націоналістів Ярослав Мельник (Роберт).

У 1983 році група патріотів відшукала цвинтар, а в 1991 році там збудували капличку та відновили хрести.

У 2004 році на вшануванні загиблих під Явориною зі скандальної промови про "жидву і москалів" розпочалася самостійна політична кар'єра Олега Тягнибока.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.