Спецпроект

Ющенко виграв суд у Вітренко щодо визнання ветеранів УПА

Сьогодні Окружний адміністративний суд міста Києва підтвердив законність указу Президента України Віктора ЮЩЕНКА про визнання воїнів Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) учасниками боротьби за незалежність України.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі партії «Наша Україна» з посиланням на представника Віктора Ющенка у суді В'ячеслава Мартинюка.

Він розповів, що суд не задовольнив позов лідера ПСПУ Наталії Вітренко про нібито незаконність прийняття цього указу.

"У даній справі позивач Наталія Вітренко намагалася обґрунтувати нібито незаконність прийняття Ющенком указу про вшанування борців за незалежність України. Однак суд виніс законне обґрунтоване рішення і підтвердив абсолютну правомірність цього указу", - сказав Мартинюк.

Як повідомлялося, 5 липня Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив рішення про залучення Віктора Ющенка як третьої особи на стороні відповідача у справі скасування згаданого указу.

Ющенко видав указ про вшанування борців за незалежність України 28 січня 2010 року.

Крім вояків ОУН і УПА, борцями за українську незалежність було також визнано членів формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави Гетьманату, Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української головної визвольної ради й інших військових формувань, які боролися за незалежність України.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.