Спецпроект

"Докторська" ковбаса відзначає 75-річний ювілей

Омріяній у часи радянського дефіциту "Докторській" виповнилося 75 років.

Про це повідомляють білоруські "Навіны".

Після Громадянської війни, колективізації та індустріалізації радянській державі потрібна була дешева і калорійна їжа для населення.

Нарком (міністр - ІП) харчової промисловості Анастас Мікоян поїхав у Чикаго вивчати досвід роботи м'ясопереробного комбінату, а 1936 року підписав наказ про виробництво нових продуктів: ковбас "Докторської", "Любительської", "Чайної", "Телячої", сосисок "Молочних" і ковбасок "Мисливських".

"Докторська", рецептуру і технологію виготовлення якої розробив ВНДІ м'ясної промисловості, була призначена для лікувального харчування громадян, що "мають підірване здоров'я в результаті Громадянської війни і царського деспотизму", пише "Агрокраїна".

До кінця 70-х років рецептура "Докторської" залишалася незмінною. М'ясний дефіцит 80-х років призвів до того, що в ковбасу стали помалу додавати сою, крохмаль і добавки з карагену - ірландського моху.

Радянські черги. "Більше двох штук у руки не відпускати!" (ФОТО)

Проте і тоді вона на 95% складалася з м'яса, а ціна на неї довгі роки залишалася незмінною - 2 карбованці 20 копійок за 1 кілограм. Середня зарплата в СРСР у 1984 році складала 170 карбованців.

Згідно з радянським держстандартом, один кілограм ковбаси "Докторської" вищого сорту (ГОСТ 23670-79) виготовляли з 250 г яловичини вищого сорту, 700 г напівжирної свинини, 30 г збитих яєць (меланжу), 20 г сухого коров'ячого молока. Додавали також сіль, цукор, нітрит натрію (але не більше 0,005%), мелений мускатний горіх.

Новорічний стіл епохи дефіциту. Як святкували за Брєжнєва

"Докторська2 мала бути пружної консистенції, рожевого або світло-рожевого кольору в розрізі, з масовою часткою вологи не більше 65%. Жиру - не більше 22% , білка - не менше 13%.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.