Спецпроект

"Докторська" ковбаса відзначає 75-річний ювілей

Омріяній у часи радянського дефіциту "Докторській" виповнилося 75 років.

Про це повідомляють білоруські "Навіны".

Після Громадянської війни, колективізації та індустріалізації радянській державі потрібна була дешева і калорійна їжа для населення.

Нарком (міністр - ІП) харчової промисловості Анастас Мікоян поїхав у Чикаго вивчати досвід роботи м'ясопереробного комбінату, а 1936 року підписав наказ про виробництво нових продуктів: ковбас "Докторської", "Любительської", "Чайної", "Телячої", сосисок "Молочних" і ковбасок "Мисливських".

"Докторська", рецептуру і технологію виготовлення якої розробив ВНДІ м'ясної промисловості, була призначена для лікувального харчування громадян, що "мають підірване здоров'я в результаті Громадянської війни і царського деспотизму", пише "Агрокраїна".

До кінця 70-х років рецептура "Докторської" залишалася незмінною. М'ясний дефіцит 80-х років призвів до того, що в ковбасу стали помалу додавати сою, крохмаль і добавки з карагену - ірландського моху.

Радянські черги. "Більше двох штук у руки не відпускати!" (ФОТО)

Проте і тоді вона на 95% складалася з м'яса, а ціна на неї довгі роки залишалася незмінною - 2 карбованці 20 копійок за 1 кілограм. Середня зарплата в СРСР у 1984 році складала 170 карбованців.

Згідно з радянським держстандартом, один кілограм ковбаси "Докторської" вищого сорту (ГОСТ 23670-79) виготовляли з 250 г яловичини вищого сорту, 700 г напівжирної свинини, 30 г збитих яєць (меланжу), 20 г сухого коров'ячого молока. Додавали також сіль, цукор, нітрит натрію (але не більше 0,005%), мелений мускатний горіх.

Новорічний стіл епохи дефіциту. Як святкували за Брєжнєва

"Докторська2 мала бути пружної консистенції, рожевого або світло-рожевого кольору в розрізі, з масовою часткою вологи не більше 65%. Жиру - не більше 22% , білка - не менше 13%.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.